- склеювання
- —————————————————————————————скле́юванняіменник середнього роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
склеювання
Смотреть что такое "склеювання" в других словарях:
склеювання — я, с. Дія за знач. склеювати … Український тлумачний словник
аглютинація — ї, ж. 1) біол. Злипання, склеювання в грудочки й осідання завислих у рідині мікроорганізмів або окремих клітин – червонокрівців чи білокрівців. 2) лінгв. Спосіб творення граматичних форм і похідних слів у деяких мовах (тюркських, фінських та ін.) … Український тлумачний словник
біопласт — у, ч. Штучний матеріал, який одержаний з білка крові та служить для заміщення ушкоджених тканин, склеювання зламаних кісток і т. ін … Український тлумачний словник
бристоль — ю, ч. Картон, що його виготовляють шляхом склеювання аркушів паперу високих сортів … Український тлумачний словник
виклеювати — юю, юєш, недок., ви/клеїти, ею, еїш, док., перех. 1) Обклеювати що небудь з усіх боків. 2) Робити що небудь за допомогою склеювання або наклеювання … Український тлумачний словник
гемаглютиніни — ів, мн. Антитіла, які здатні викликати склеювання еритроцитів … Український тлумачний словник
дорн — а, ч. 1) Порожній чи суцільний циліндр, на якому провадять збирання, склеювання чи вулканізацію гумових виробів. 2) Стрижень із загартованої сталі для прошивання отворів у нагрітому сталевому зливку. 3) Оправка з пристосуванням для утримування… … Український тлумачний словник
клеїльний — а, е. Стос. до клеєння. || Признач. для склеювання. Клеїльний верстат … Український тлумачний словник
клей — ю, ч. 1) Липка речовина, яку використовують для з єднування, склеювання чого небудь. 2) розм., рідко. Те саме, що глей II … Український тлумачний словник
конглютинація — ї, ж. Імунологічна реакція склеювання еритроцитів або бактерій. •• Конглютина/ція ма/ткового зі/ва мед. звуження і закриття каналу шийки матки внаслідок запального процесу … Український тлумачний словник
